Агровісник від 07 травня

Експерти прогнозують у наступному сезоні зниження цін на ячмінь в Україні

Україна активно торгує ячменем старого врожаю, який користується попитом у світі. Ціни можуть ще зрости найближчим часом. Проте у новому сезоні очікується суттєве збільшення пропозиції ячменю з Франції.

Про це повідомляють аналітики кооперативу ПУСК, створеного у рамках ВАР, пише agro-business.com.ua.

«Ми активно торгуємо старим врожаєм, у квітні експортовано близько 200 тисяч тонн. На травень уже законтрактовано 180 тис. тонн, з яких, як мінімум, один корабель буде відправлений до Китаю. Тож ціни на ячмінь не падають, а навіть можуть зростати. Ще одним фактором зростання буде цінова різниця між кукурудзою і ячменем: кукурудза знову дорожча на $8-10 на тонні, що робить ячмінь привабливішим для покупців. Умовні ціни можуть зрости на $2-3 на тонні найближчим часом та на СРТ можуть сягнути $157-158 вже за тиждень. Ціни переробників знаходяться в діапазоні 5400-5500 грн/т», – відмічають аналітики.

Експерти зауважують, що проте у новому сезоні ячмінь може обвалитися у ціні.

«У ЄС очікується зростання виробництва ячменю на 11 млн тонн. Там сіють багато ярого ячменю на тих площах, де не вдалося посіяти озимину. Зокрема це стосується Франції, де багато площ не були засіяні озимими культурами і зараз засіваються ячменем та кукурудзою. Тому Франція вже активно продає новий врожай, зокрема до Китаю, оскільки може бути надлишок ячменю. Тобто у другій половині червня можуть знижуватися ціни і на український ячмінь», – прогнозують аналітики.

Зазначається, що умовні ціни на новий врожай українського ячменю становлять $150-155/т СРТ порт, $165-175/т DAP/CIF Констанца.

FAO: Середні світові експортні ціни на пшеницю стабілізувалися

У квітні середнє значення Індексу цін на зернові FAO склало 111,2 пункту, що на 0,3 пункту (0,3%) нижче за березневий показник і на 25 пунктів (18,3%) нижче за показник квітня 2023 року.

Про це йдеться у звіті FAO, пише latifundist.com.

Після зниження в квітні, що тривало протягом трьох місяців поспіль, середні світові експортні ціни на пшеницю стабілізувалися. Зростання цін спровокували побоювання у зв'язку з несприятливими погодними умовами для розвитку посівів під врожай 2024 року, що склалися в деяких частинах ЄС, США та рф. Вони були частково нівельовані активною конкуренцією між великими експортерами.

При цьому зафіксоване у квітні зростання експортних цін на кукурудзу було в основному обумовлене високим імпортним попитом на тлі логістичних проблем, що посилюються, внаслідок пошкодження інфраструктури в Україні та зниження перспективи на врожай у Бразилії напередодні початку збирання основного врожаю.

«Щодо інших фуражних зернових, то у квітні було відзначено зростання світових цін на ячмінь та зниження цін на сорго. Середнє значення Індексу ціни всі види рису FAO знизилося на 1,8%, переважно через падіння котирувань індійських сортів рису, зумовленого початком збирання рису нового врожаю», – йдеться у звіті.

Рекордний експорт кукурудзи у квітні знизив експортні залишки до мінімального рівня 3-4 млн т до вересня.

Президент «Української зернової асоціації» (УЗА) Микола Горбачьовповідомив, що на кінець травня буде експортовано майже усі залишки зернових з України, що може призвести до підвищення цін.

Посівна-2024: в Україні вже засіяли майже 3,5 млн га ярих зернових і зернобобових

Станом на 3 травня, на контрольованій Україною території вже засіяно 3 млн 407,3 тис. га зернових та зернобобових культур.

Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики.

Так, станом на звітну дату, в Україні у розрізі культур посіяно: кукурудзи – 1 960,7 тис. га; ячменю – 775,7 тис. га; пшениці – 240,7 тис. га; гороху – 161,1 тис. га; вівса – 159,9 тис. га; проса – 16,7 тис. га; гречки – 5 тис. га.

Зазначається, що за минулий тиждень аграрії посіяли 861 тис. га ярих культур. У лідерах сільгоспвиробники Сумщини, де за тиждень посіяли 97,4 тис. га.

Найбільше посіяно:

• На Київщині – 31,3 тис. га пшениці, 43,1 тис. га ячменя, 5,8 тис. га гороху та 6 тис. га вівса;
• Дніпропетровщині – 28 тис. га пшениці, 50 тис. га ячменю, 14,17 тис. га гороху, 1 тис га вівса;
• На Тернопільщині – 18,9 тис. га пшениці, 63,6 тис. га ячменя, 3,6 тис. га гороху та 5,1 тис. га вівса;
• Сумська область – 18,2 тис. га пшениці, 17,9 тис. га ячменя, 5,6 тис. га гороху та 9,8 тис. га вівса;
• На Житомирщині – 16,5 тис. га пшениці, 19,3 тис. га ячменя, 3 тис. га гороху та 26 тис. га вівса;
• У Хмельницькій області – 14,8 тис. га пшениці, 59,1 тис. га ячменя, 2,6 тис. га гороху та 2,5 тис. га вівса;
• На Вінниччині – 11,5 тис. га пшениці, 55 тис. га ячменю, 6 тис. га гороху та 1,1 тис. га вівса.

Крім того, соняшнику посіяно 2 967,5 тис. га, сої – 566,7 тис. га, цукрових буряків – 248,4 тис. га.

Аграрії виступили проти запровадження 14% ПДВ на експорт агропродукції

Всеукраїнська Аграрна Рада (ВАР), яка об’єднує понад 1200 агровиробників по всій території України, виступила проти норм законопроекту №10168-2, які передбачають встановлення 14% ставки ПДВ на експорт всіх видів агропродукції, окрім олії, горіхів та меду. Відповідна правка №32 була підтримана податковим комітетом ВРУ під час підготовки законопроекту до другого читання.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на ВАР.

Ці норми серйозно погіршать умови діяльності аграрного сектору, спричинять зниження закупівельних цін на агропродукцію та конкурентоспроможності наших агровиробників на міжнародному ринку. А дискримінаційна правка у вигляді збереження 0% ставки ПДВ для експорту олії порушує принцип рівності на ринку.

«Фактично це нові «соєві правки», які не мають логічного пояснення, окрім бажання створити привілеї виробникам олії та горіхів. Задекларовано, що введення оподаткування експорту ПДВ за ставкою 14% необхідно для боротьби з неповерненням валютної виручки. Бо лише після повернення валюти, експортери зможуть змінити ставку на 0% та відшкодувати ПДВ. Але проблеми з неповерненням валютної виручки є і при експорті олії та горіхів. Дані про те, що їх менше ніж при експорті іншої аграрної продукції відсутні», – зазначають у ВАР.

Запровадження оподаткування експорту 14% ПДВ є невиправданим заходом та надмірним тягарем для аграріїв. Бо вже передбачена законопроектом перевірка СМКОР кожної експортної накладної гарантує блокування експорту тіньового зерна, а легальні експортери і так повертають валютну виручку.

Якщо ідею зі встановленням 14% ПДВ розглядати, як додатковий засіб для боротьби з чорним експортом, то вона повинна або поширюватися на весь аграрний експорт включно з олією, або застосовуватись лише до тих експортерів, у кого є неповернення валютної виручки, як це було раніше передбачено законопроектом до внесення правки №32.