Агровісник від 23 квітня

Ринок кукурудзи: зростання цін в Україні обмежує падіння світових котирувань

Протягом минулого тижня ціни на кукурудзу в Україні виросли на тлі зростання курсу долара та експортного попиту, а також зменшення пропозицій від виробників.

Про це повідомляють аналітики GrainTrade, пише agro-business.com.ua.

«Чутки про скасування Китаєм контрактів по кукурудзі, які позаминулого тижня призвели до падіння цін, не підтвердилися, і закупівельні ціни в портах Чорного моря виросли на 150-200 грн/т до 6700-6900 грн/т або 155-157 дол. США/т. Президент УЗА Микола Горбачов пояснив, що Китай через дефіцит зерносховищ змінює терміни поставок, але не скасовує раніше укладені угоди», – відмічають експерти.

За даними Держмитниці, Китай у березні імпортував 1,7 млн т кукурудзи, що на 34,2% поступається показнику лютого та на 22% – рівню березня 22%. Скорочення імпорту обумовлене зменшенням споживання місцевими переробниками та збільшенням пропозицій власного урожаю. Але загалом у жовтні – березні Китай імпортував 18,5 млн т кукурудзи у порівнянні з 9,7 млн т за аналогічний період попереднього сезону.

Україна у 2023/24 МР експортувала 21,17 млн т кукурудзи (із прогнозованих USDA 24,5 млн т), що на 10,4% поступається торішнім темпам. При цьому за 1-17 квітня було експортовано 2,4 млн т зернової у порівнянні з 1 млн т за такий же період торік.

Травневі ф’ючерси на кукурудзу на біржі в Чикаго цього тижня впали на 2% до 168,1 дол. США/т (-2,8% за місяць) на тлі зниження цін на нафту та покращення погоди у США.

У 2023/24 МР США експортували 28,68 млн т кукурудзи, що на 33,74% перевищує торішні темпи, тому прогнозованих USDA 53,3 млн т вдасться досягнути, якщо до кінця сезону експортувати 1,2 млн т щотижня.

За даними NASS, на 12 квітня кукурудзою у США засіяно 8% запланованих площ (5% в середньому за 5 років), а тепла погода та дощі дозволять прискорити сівбу наступного тижня.

Світові котирування підтримують дані про стан посівів кукурудзи у Бразилії та Аргентині. Експерти FAS USDA зменшили прогноз урожаю кукурудзи в Аргентині у 2023/24 МР з 57 до 51 млн т внаслідок сухої погоди в деяких районах та спалахів хвороб. Очікується, що у 2024/25 МР з 6 млн га буде зібрано 48 млн т кукурудзи, оскільки фермери перейдуть з кукурудзи на сою, і площі сівби будуть найменшими за 6 років.

В Бразилії в основних регіонах вирощування кукурудзи другого урожаю напередодні сухого сезону зберігається дефіцит опадів.

Експерти IGC знизили прогноз світового виробництва кукурудзи у 2024/25 МР на 7 млн т до 1226 млн т (1223 млн т у 2023/24 МР) внаслідок зменшення урожаю в США. За прогнозом, світові кінцеві запаси виростуть з 289 млн т у 2023/24 МР до 291 млн т у 2024/25 МР.

Посівна-2024: чотири області України завершили сівбу цукрових буряків

Станом на 19 квітня на контрольованій Україною території вже засіяно 2 млн 053,4 тис. га зернових та зернобобових культур.

Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики.

Так, станом на звтну дату, в Україні посіяно: кукурудзи – 748,7 тис. га; ячменю – 741,5 тис. га; пшениці – 204,7 тис. га; гороху – 157 тис. га; вівса – 136,6 тис. га.

Зазначається, що за минулий тиждень аграрії посіяли 792,6 тис. га зернових та зернобобових культур. Найбільше:

• на Київщині – 27,1 тис. га пшениці, 40,1 тис. га ячменя, 4,8 тис. га гороху та 4,3 тис. га вівса;
• на Тернопільщині – 18,9 тис. га пшениці, 63,6 тис. га ячменя, 3,6 тис. га гороху та 5,1 тис. га вівса;
• у Хмельницькій області – 14,8 тис. га пшениці, 59,1 тис. га ячменя, 2,6 тис. га гороху та 2,5 тис. га вівса;
• на Житомирщині – 14,5 тис. га пшениці, 16,6 тис. га ячменя, 2,8 тис. га гороху та 20,1 тис. га вівса;
• на Вінниччині – 11,5 тис. га пшениці, 55 тис. га ячменю, 6 тис. га гороху та 1,1 тис. га вівса.

Соняшника посіяно на 1 395,9 тис. га. Цукрових буряків – на 223,7 тис. га.

Завершено сівбу ранніх зернових та цукрових буряків на Вінниччині, Полтавщині, Хмельниччині та Чернігівщині.

Аграрії 15 областей сіють сою, вже посіяно 116,3 тис. га.

На Київщині, Миколаївщині, Одещині, Хмельниччині, Херсонщині і Чернігівщині розпочали сівбу гречки та проса.

Середня вартість за 1 гектар с/г земель досягла 45 246 грн, найвища - 115 620 грн, - Денис Башлик

В Україні за майже чотири роки з початку земельної реформи було продано не більше 1% від загальної кількості сільськогосподарських земель. Попри війну ринок земель лишається привабливим і ліквідним джерелом інвестицій.

Про це говорить заступник Міністра аграрної політики та продовольства з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Денис Башлик, пише agravery.com.

За його словами, немає ажіотажу щодо купівлі землі, зокрема, юридичними особами.

«З моменту відкриття ринку - на кінець першого кварталу 2024 року за договорами купівлі-продажу земельних ділянок відчужено 114 872 земельних ділянок загальною площею 347 185 га. Середня вартість за 1 га досягла 45 246 грн», - повідомляє Денис Башлик.

Крім того, як зауважує заступник Міністра, з початку другого етапу земельної реформи – з 1 січня 2024 року – немає високого попиту на купівлю землі з боку юридичних осіб. Зокрема, юридичними особами всього викуплено 3 622 земельних ділянок загальною площею 11 610 га. Середня вартість за 1 га становить 64 116 грн. Фізичні особи придбали 19 582 земельні ділянки загальною площею 58 670 га. Вартість 1 га − 41 510 грн.

Денис Башлик також відзначає, що найбільша кількість земельних ділянок набута юридичними особами у таких областях: Полтавська – 1 037 га, Сумська – 496 га, Житомирська − 354 га. Найвища середня ціна за 1 га за договором купівлі-продажу юридичними особами у таких областях: Одеській − 115 620 грн, Івано-Франківській − 110 721 грн та Рівненській − 96 тис. грн

Мінагрополітики прогнозує цьогорічний врожай зернових та олійних культур близько 74 млн тонн

За попередніми оцінками Мінагрополітики у 2024 році валове виробництво зернових та олійних культур складе близько 74 млн тонн. З них близько 52,4 млн тонн зернових та 21,7 млн тонн олійних.

Про це йдеться на minagro.gov.ua.

На початку минулого року загальний валовий збір зернових та олійних на 2023 рік теж прогнозувався майже на 13% меншим порівняно з попереднім періодом, на рівні 63,5 млн тонн. Але погодні умови сприяли збільшенню врожаю. Тож у 2023 році валове виробництво склало близько 82 млн тонн, з яких зернових понад 60 млн тонн, олійних - близко 22 млн тонн. 

Отже прогнози щодо показників валових зборів носять попередній характер та будуть коригуватись протягом року в залежності від обставин, в першу чергу погодних умов.

Прогнозується, що цього року аграрії зможуть зібрати зернових у таких обсягах: пшениці – 19,2 млн тонн (торік було зібрано 22,2 млн тонн), ячменю – 4,9 млн тонн (у 2023 р. - 5,7 млн тонн) та кукурудзи – 26,7 млн тонн (було 30,5 млн тонн). 

Серед олійних прогнозується збільшення обсягів сої. Цієї культури передбачається виробництво 5,2 млн тонн. У 2023 році було зібрано 4,7 млн тонн. Виробництво соняшнику прогнозується на рівні 12,4 млн тонн, минулого року його було зібрано 12,9 млн тонн. Ріпаку прогнозується збір 4,1 млн тонн, торік було зібрано 4,7 млн тонн.

Посівні площі зернових та зернобобових культур прогнозуються на рівні 10,6 млн. га (-395 тис. га до показника 2023 року). 

З них, озимої пшениці посіяно на 4,3 млн га (-0,3 млн га), ярої пшениці очікується 0,2 млн га (+0,2 тис. га). 

Озимий ячмінь посіяно на 0,47 млн га (-0,15 млн га), площа ярого ячменю прогнозується на 0,94 млн га (+0,06 млн. га), кукурудзи – 3,9 млн га (-62 тис. га).

Серед олійних збільшуються площі посіву сої. Прогнозується, що її буде посіяно на площі 2,2 млн га. Це майже на 400 тисяч гектарів більше ніж торік. Соняшника буде посіяно майже стільки ж як і торік на 5,3 млн га. Ріпаку на 1,5 млн га, що на 0,1 млн га менше ніж торік.