Агровісник від 16 квітня

В Україні агроекспортерам потрібно шукати нові ринки збуту, не очікуючи обмежень ЄС

Європейський Союз, згідно з оновленими правилами автономних торговельних заходів для України, зможе протягом 14 днів після перевищення допустимих обсягів поставок чутливих продуктів на європейський ринок запроваджувати обмеження на їхнє ввезення до кінця року. 

Про це повідомляє Інтерфакс, пише agronews.ua.

«Механізм такий. Практично самі обмеження вступають у дію з 5 червня поточного року. Якщо в певний момент, наприклад, 1 липня, 20 серпня, обсяг квот, за якими було запропоновано обмеження, буде досягнуто, тоді у Європейського Союзу є право протягом 14 днів ухвалити рішення про обмеження ввезення цієї продукції до кінця календарного року», – пояснив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький в ефірі єдиного національного телемарафону.

За інформацією заступника міністра, запропонований механізм абсолютно новий в історії торговельних відносин – це «не класичні квоти або обмеження». Тому, буде він застосований на практиці чи ні, покаже час. Однак така опція розроблена і нею можуть у ЄС скористатися.

Відповідаючи на запитання, чим це загрожує українським експортерам, Висоцький пояснив, що їм потрібно шукати альтернативні ринки збуту, оскільки розмір встановлених ЄС квот суттєво менший, ніж фізична можливість вирощувати сільгоспкультури в Україні.

Позитивним фактом він назвав те, що цей процес українські виробники, не очікуючи запровадження обмежень, уже розпочали і він активно диверсифікуються.

Як приклад заступник міністра навів українських виробників та експортерів цукру.

«Дійсно, цукор є в переліку, де можуть бути введені обмеження після досягнення квоти, за розрахунками, це близько 260 тис. тонн. Коли ми подивимося, наприклад, на експорт цукру торік, абсолютна більшість, 90%+, експортувалася до Європейського Союзу. Уже в березні цього року понад 20% експортувалося до інших країн – Близького Сходу, Африки. У першій декаді квітня 2024 року 40% цукру, виробленого минулого сезону, Україна експортувала в інших напрямках. Знову ж таки, на Близький Схід і в Африку», – розповів він.

Розповідаючи про перспективи збуту української пшениці на європейський ринок, Висоцький нагадав, що в дискусії з європейськими аграрними міністрами неодноразово згадувалася пшениця, проте до остаточного списку її включено не була.

При цьому Європейський Союз ухвалив рішення моніторити і постійно аналізувати обсяги її поставок. Під цей контроль також потрапить українська кукурудза.

«Кукурудза є в обмежених квотах, але варто зазначити, що фактично це обмеження не є критичним, оскільки ми кукурудзу можемо експортувати і більше з урахуванням тих правил, які є поза квотами», – додав заступник міністра.

Висоцький наголосив, що до літа є час, за який експортерам варто диверсифікувати свої ринки збуту.

«Ми разом, як держава, де необхідна допомога, працюємо з виробниками, щоб відкрити ці нові ринки. Щоб у кінцевому підсумку ці обмеження не мали негативного впливу на наше виробництво», – резюмував він.

Посівна-2024: аграрії 9 областей України сіють сою

Станом на 12 квітня на контрольованій Україною території вже засіяно 1 млн 260 тис. га зернових та зернобобових культур.

Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики.

Станом на звітну дату засіяно, зокрема: пшениці – 173,9 тис. га; ячменю – 683,4 тис. га; гороху – 147,7 тис. га; вівса – 117 тис. га.

За минулий тиждень аграрії країни посіяли 408,6 тис. га зернових та зернобобових культур. Найбільше:

• на Київщині – 23 тис. га пшениці, 39,3 тис. га ячменя, 4,7 тис. га гороху та 3,6 тис. га вівса;
• на Тернопільщині – 18,9 тис. га пшениці, 63,6 тис. га ячменя, 3,6 тис. га гороху та 5,1 тис. га вівса;
• у Хмельницькій області – 14,8 тис. га пшениці, 59,1 тис. га ячменя, 2,6 тис. га гороху та 2,5 тис. га вівса;
• на Житомирщині – 13,7 тис. га пшениці, 15,9 тис. га ячменя, 2,6 тис. га гороху та 17,9 тис. га вівса;
• на Вінниччині – 11,5 тис. га пшениці, 52,3 тис. га ячменю, 6 тис. га гороху та 1,1 тис. га вівса;
• на Полтавщині – 6,5 тис. га пшениці, 73 тис. га ячменя, 8,5 тис. га гороху та 2,3 тис. га вівса. Аграрії Полтавщини завершили сівбу ранніх зернових та зернобобових культур.

Соняшник посіяно на 470,1 тис. га.

Цукрових буряків – 157,6 тис. га. Найбільше на Вінниччині – 42 тис. га.

Сільгоспвиробники 15 областей розпочали сівбу кукурудзи. Вже посіяно 120 тис. га.

Аграрії Миколаївщини, Одещини, Хмельниччини і Херсонщини розпочали сівбу гречки та проса.

В 9 областях України сіють сою.

Україна вперше переробила 1 млн т ріпаку – Укроліяпром

Попри те, що насіння ріпаку вважається переважно експортно спрямованою сировиною, переробка цієї культури вперше перетнула позначку в 1 млн т (23,3% від урожаю 2023 р.).

Про це повідомляє «Укроліяпром», пише latifundist.com.

Експорт ріпакової олії у липні-березні 2023/24 МР також сягнув рекордної позначки – 400 тис. т. Ринками збуту були: Китай, країни ЄС, Малайзія, Сінгапур та інші. Позитивна динаміка спостерігається і по ріпаковому шроту.

«Укроліяпром» прогнозує продовження зростання експорту соєвої олії та шроту, а відповідно їхнього виробництва та переробки, особливо у січні-березні 2024 року.

«Подальший розвиток олійно-жирової галузі України передбачаємо не тільки в нарощуванні переробки насіння соняшнику, скільки таких олійних культур, як соя та насіння ріпаку, які до цього часу розглядаються як експортно спрямовані», – зазначили в асоціації.

Як повідомлялося, «Епіцентр Агро» вже 5 років переробляє соняшник, з минулого року почали переробляти ріпак. З цього року компанія починає переробляти сою, поки що на сторонніх потужностях.

Польща не може розв’язати зернову проблему, – Анджей Дуда

Президент Польщі Анджей Дуда запропонував розв'язання зернового питання з Україною, наголосивши, що Варшава не зможе сама вирішити проблему.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на РБК-Україна.

«Нам потрібно розв'язати цю проблему, але Польща не зможе розв'язати її самостійно, бо якби ми спробували обмежити потік української продукції до Європейського союзу, ми б порушили правила Співтовариства», – заявив він.

Дуда наголосив, що проблема зернового питання має бути вирішена на політичному рівні.

«Тому Брюссель має знайти умови, які також захистять країни-члени від ситуації, в якій ми перебуваємо сьогодні. Ця проблема має бути вирішена на політичному рівні», – заявив він.

Станом на, 15 квітня, через протести польських фермерів в чергах на кордоні чекають 2300 вантажівок.

На початку квітня Україна зменшила експорт агропродукції автотранспортом

Протягом перших восьми днів квітня спостерігалося зменшення експортних відправлень з України сільськогосподарської продукції автотранспортом. Так, з 1 по 8 квітня автотранспортом через західні кордони було експортовано 97 тис. тонн агропродукції, що на 20% менше порівняно з аналогічним періодом у березні (121 тис. тонн) та на 40% -  у лютому (158 тис. тонн).

Такі дані у своєму Telegram-каналі називають експерти компанії Spike Brokers, пише agravery.com.

«Найбільший обсяг перевезень агропродукції на початку поточного місяця спостерігається на румунському (32 тис. тонн) та молдавському (26 тис. тонн) кордоні, найменший - на словацькому (7 тис. тонн) та польському (9 тис. тонн)», - уточнюється в повідомленні.

Також зазначається, що середньодобова норма пропуску через усі пропускні пункти на західних кордонах України за перші вісім діб квітня становить 12 тис. тонн. Найбільший обсяг експорту автотранспортом припадає на соняшникову олію - 15 тис. тонн та цукор - 14 тис. тонн.

«Ринкові тарифи на автоперевезення до Європи у квітні знизилися в середньому на 10-15 євро залежно від напрямку. Ціни на перевезення до портів залишаються практично незмінними», - додали експерти.

Зокрема, ринкові ставки при транспортуванні із заходу України станом на 10 квітня становили: до центральної та північної Італії – 115-135 євро, до півночі Болгарії – 65-97 євро, до сходу Німеччини – 105-135 євро.

При автоперевезеннях із центру України вказані ставки є такими: південь Румунії – 75-100 євро, українські порти Дунаю – 45-50 євро, порти Великої Одеси – 25-37 євро.