Агровісник від 09 квітня

ЄС обмежив імпорт сільгосппродукції з України

Країни Європейського Союзу (ЄС) та Європарламент попередньо погодили у понеділок, 8 квітня, жорсткіші обмеження на імпорт певних видів сільськогосподарської продукції з України.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на DW.

Ця угода подовжує безмитний доступ, який Євросоюз надав українським сільськогосподарським товарам після повномасштабного вторгнення рф у лютому 2022 року, і термін дії якого спливає 5 червня. Водночас вона обмежує його для м'яса птиці, яєць, цукру, кукурудзи, круп і меду до середніх обсягів, які спостерігалися в період з середини 2021 року до кінця 2023 року.

Те, що в розрахунок формули взято 2021 рік, означає, що обсяги мають істотно скоротити, адже 2021 року, який передував повномасштабному вторгненню РФ в Україну, імпорт української агропродукції в ЄС був набагато нижчим, оскільки застосовувалися квоти й ввізні мита.

Окрім того, 27 березня посли країн-членів ЄС погодили новий компроміс щодо подовження періоду лібералізації торгівлі з Україною. Текст компромісної пропозиції був представлений бельгійською стороною. Досягнутий компроміс «забезпечує збалансований підхід між підтримкою України та захистом сільськогосподарських ринків ЄС».

Ринок кукурудзи: чутки про скасування Китаєм контрактів обвалили закупівельні ціни

Стрімке зростання закупівельних цін на кукурудзу в Україні протягом місяця на 13-14,5% з 5900-6100 до 6750-6900 грн/т призвело до зменшення пропозицій з боку фермерів, які в очікуванні подальшого підвищення цін продавали кукурудзу лише для поповнення обігових коштів. Частково зростання цін було пов’язане з девальвацією гривні, оскільки доларові ціни в портах Чорного моря виросли на 8-11% до 154-157 дол. США/т.

Про це повідомляють аналітики GrainTrade, пише agro-business.com.ua.

Відмічається, що на світових біржах котирування зростали на прогнозах значного скорочення площ сівби кукурудзи у США та на тлі несприятливої для посівів другого урожаю погоди в деяких штатах Бразилії.

«Проте 3 квітня на ринку з’явилися чутки про скасування Китаєм контрактів на українську кукурудзу, після чого деякі трейдери знизили ціни на 8-10 дол. США/т. Але є експерти, які вважають, що таким чином трейдери намагаються активізувати продажі з боку виробників», – зауважили аналітики.

Як стало відомо, Китай у 2024 році планує збільшити сівбу високоврожайних ГМО-сортів кукурудзи, а також пропонує імпортерам скоротити поставки зернової, щоб підтримати внутрішній ринок та стимулювати розширення площ сівби. Ціни на кукурудзу в Даляні впали з 2497 юанів/т наприкінці лютого до 2407 юанів/т (337 дол. США/т) наприкінці березня, але на чутках про неофіційне обмеження імпорту знову виросли до 2455 юанів/т або 344 дол. США/т.

Україна у 2023/24 МР експортувала 19,13 млн т кукурудзи (22,4 млн т торік) із прогнозованих USDA 24,5 млн т.

«Решту обсягів фермери продаватимуть за максимальними цінами, оскільки запаси залишилися лише в тих господарствах, яким не надто потрібні кошти, і які можуть зачекати з продажами, особливо з огляду на вищі ціни на новий урожай, ніж на старий», – прогнозують аналітики.

Травневі ф’ючерси на кукурудзу на біржі в Чикаго за тиждень виросли на 1,2% до 170,1 дол. США/т, майже не змінившись за місяць та не відреагувавши на зростання цін на нафту на 4,5% за тиждень, а також на прогнози скорочення площ сівби кукурудзи у США з 94,6 млн акрів торік до 90 млн акрів у 2024 р. Водночас грудневі ф’ючерси виросли на 2,1% до 185,8 дол. США/т, що підтверджує віру ринку в те, що площі сівби у США все ж перевищать 90 млн акрів.

В Бразилії в основних регіонах вирощування кукурудзи другого урожаю панує сприятлива погода, лише у штаті Парані існує дефіцит опадів. Місцеві агенції оцінюють урожай кукурудзи в поточному сезоні у 125-130 млн т, хоча деякі опускали свої прогнози до 115 млн т, а МСГ США знизило свій прогноз виробництва кукурудзи в Бразилії у 2023/24 МР на 2 млн т до 122 млн т.

Кукурудза з Бразилії вийде на ринок не раніше липня, тому Україна та Аргентина продовжать конкурувати з кукурудзою з США, особливо на ринку Китаю, який намагається максимально знизити ціну закупівлі.

У 2023/24 МР ЄС зменшив у порівнянні з попереднім сезоном імпорт кукурудзи на 62% з 21,9 до 13,5 млн т, що стримує попиту на українську кукурудзу та посилює її залежність від поставок до Китаю.

Посівна-2024: аграрії Одещини завершили сівбу ранніх зернових та зернобобових культур

В Одеській області завершилася посівна ярих зернових та зернобобових. Всього там засіяно 8 тис. га пшениці, 50,0 тис. га ячменю, 32,0 тис. га гороху та 1,6 тис. га вівса.

Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики.

Загалом на контрольованій Україною території вже засіяно 852,1 тис. га зернових та зернобобових культур. З яких, зокрема:

• пшениці – 118,3 тис. га;
• ячменю – 543,2 тис. га;
• гороху – 119,0 тис. га;
• вівса – 62,4 тис. га.

За минулий тиждень аграрії країни посіяли 375,4 тис. га зернових та зернобобових культур.

Зокрема:

• на Полтавщині – 6,5 тис. га пшениці, 56,2 тис. га ячменя, 4,7 тис. га гороху та 2,3 тис. га вівса;
• на Тернопільщині – 18,4 тис. га пшениці, 73,0 тис. га ячменю, 7,5 тис. га гороху та 5,1 тис. га вівса;
• у Хмельницькій області – 11,4 тис. га пшениці, 48,4 тис. га ячменя, 2,2 тис. га гороху та 1,9 тис. га вівса;
• у Миколаївській області – 2,7 тис. га пшениці, 36,2 тис. га ячменю, 18,3 тис. га гороху та 0,5 тис. га вівса;
• на Вінниччині – 9,3 тис. га пшениці, 39,8 тис. га ячменю, 5,6 тис. га гороху та 0,8 тис. га вівса;
• на Київщині – 11,7 тис. га пшениці, 32,1 тис. га ячменю, 4,4 тис. га гороху та 2,8 тис. га вівса.

Цукрові буряки вже посіяні на площі 58,7 га. У лідерах Полтавщина – 20,5 тис. га.

Також аграрії України сіють олійні культури. Зокрема, соняшник уже сіють у Вінницькій, Житомирській, Київській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Черкаській і Чернівецькій областях. Всього цією культурою засіяно 35,7 тис. га.

Сою сіють у Вінницькій, Одеській, Черкаській та Чернігівській областях.

В уряді планують суттєво розширити перелік агрокультур, які можна вирощувати в Україні та експортувати

Уряд впроваджує міжнародну практику, яка дасть змогу вирощувати та експортувати насіння сортів, які раніше не були зареєстровані в Україні. Нові типи насіння можна вносити до спеціального переліку Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), – для цього підприємцям необхідно подати заяву про сорт рослини та інформацію від країни власника сорту.

Про це йдеться на agronews.ua із посиланням на Мінагрополітики.

В Україні реалізується міжнародна практика з виробництва та експорту насіння, – Мінагрополітики вже видало підтвердження для двадцятьох європейських сортів гібридної кукурудзи, відомості про які містяться у Переліку сортів рослин ОЕСР.

Як повідомляє відомство, насіннєві компанії України можуть вирощувати та експортувати насіння сортів, які не зареєстровані в Україні. Необхідна умова – внесення їх до Переліку сортів рослин Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).

Підприємці, які мають намір ввезти в Україну таке насіння для розмноження, мають подати до Міністерство аграрної політики та продовольства України заяву. У відповідному зверненні необхідно підтвердити відомості про сорт рослини. Також важливо підтвердити згоду на розмноження насіння від країни власника сорту.

Порядок ввезення на територію України насіння і садивного матеріалу сорту, який не внесений до Реєстру сортів рослин України, але міститься у Переліку сортів рослин ОЕСР встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2023 р. № 964.

Україна розширила участь у Схемах сортової сертифікації насіння ОЕСР, призначеного для міжнародної торгівлі. Зокрема наступних схемах:

• по хрестоцвітних та інших олійних або прядивних культурах;
• по цукровому та кормову буряках від 22 грудня 2017 р. № С (2017) 143;
• та у сортової сертифікації насіння трав і бобових культур від 16 лютого 2022 р. № С (2022) 44.