Агровісник від 24 вересня

Визначено напрями аграрного сектору, які зазнають найбільше змін у процесі євроінтеграції

До вступу України до Євросоюзу потрібно готуватися вже сьогодні. Особливу увагу слід приділити окремим напрямам агровиробництва, правила для яких будуть змінюватися.

Про це розповів перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький під час бізнес-конференції LFM – «Ефективне управління агрокомпаніями», пише agroportal.ua.

У сфері захисту рослин буде прийнятий новий закон, і ще один проект про пестициди і агрохімікати наразі розглядається. Перезавантаження законодавства відбудеться, перехідні періоди в середньому складуть три роки.

«Є різні на сьогодні підходи з погляду дозволених до застосування ЗЗР в Україні та ЄС. Казати, що з моменту вступу все буде заборонено, я би не став, ми все одно будемо працювати над перехідними періодами, але те, що будуть зміни, і вони незворотні, це очевидно», – зазначив Тарас Висоцький.

Змін торкнеться і ланка тваринництва. Проте перехідний період тут дещо коротший – до 2026 року. Адже питання благополуччя тварин жорстко врегульовані ще на рівні Угоди про асоціацію з ЄС, яка є чинною, до якої приєднана зона вільної торгівлі. Всі, хто працює в галузі тваринництва, ситуацію розуміють та готуються.

Він додав, що будуть підвищуватися вимоги і до кількості викидів парникових газів у перерахунку на 1 га та на одиницю продукції. Але водночас варто пам'ятати, що є ринок, де можна заробляти на вивільненні вуглецю, де за правильної технології, інвестицій, завчасної підготовки даний виклик можна перевести в можливості.

Крім того, ситуація з використання ГМ продукції в Україні за вступу до ЄС також кардинально зміниться.

«У європейському ліберальному законі про ГМО, який прийнятий, чітко зазначено, що є певні можливості використання ГМ продукції до вступу до ЄС. З моменту вступу України до ЄС будуть діяти правила, як у Євросоюзі. Наша місія – вступити до ЄС якнайшвидше, тому я би рекомендував адаптовувати технології таким чином, аби бути готовим швидко відійти від застосування ГМ продуктів», – говорить перший заступник міністра агрополітики.

А з органічною продукцією в Україні проблем немає, зазначає Тарас Висоцький. У цьому аспекті ми є лідерами і за нормативними правилами, і за вирощуванням, і за доступом до ринку ЄС. Наш внесок у європейський органічний простір може бути корисним та важливим. У Європи є багато можливостей, які допоможуть українському органічному сектору зростати ще більше.

Осіння посівна-2024: під врожай наступного року озимими культурами в Україні засіяно майже 2 млн га

Станом на 23 вересня українські аграрії засіяли озимими зерновими 944,5 тис. га (18% від прогнозу). За тиждень приріст посівних площ склав 584 тис. га.

Про це пише Kurkul.com із посиланням на дані Мінагрополітики.

Зокрема, засіяно:

• озимої пшениці – 878,8 тис. га (20% від прогнозу);
• озимого ячменю – 45 тис. га (7%);
• озимого жита – 20,7 тис. га (29%).

Сівба озимих зернових ведеться в усіх областях України.

Озимим ріпаком засіяно 862 тис. га (77% до прогнозу). Завершили його сівбу аграрії Волинської, Закарпатської, Рівненської, Тернопільської та Львівської областей.

У ДАР стартувала реєстрація на отримання рукавів для зберігання зерна

Продовольча та сільськогосподарська організація Об’єднаних Націй (ФАО) та програма «Врожай» Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), у співпраці з Міністерством аграрної політики та продовольства України оголошують про початок реєстрації для отримання засобів тимчасового зберігання зерна – рукавів – місткістю 200 тонн кожен.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на пресреліз ФАО.

Ця ініціатива реалізується за фінансової підтримки урядів Канади, Японії, австралійської благодійної організації Minderoo Foundation та Сполучених Штатів Америки через USAID. Метою програми є подолання дефіциту зберігання зерна, що за оцінками становить близько 2 мільйонів тонн.

«Одне з головних завдань Мінагрополітики – допомога аграріям прифронтових територій. Вони в складних обставинах уже третій рік засівають і збирають урожай. Їм необхідна допомога зі зберіганням врожаю, адже ворог зруйнував їхню інфраструктуру. Тому мобільні рукави – це надзвичайно важлива допомога. Вдячний міжнародним партнерам за підтримку аграріїв на прифронтових територій», – наголосив Міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль.

Засоби зберігання зерна зможуть отримати агровиробники, які обробляють від 50 до 10 000 га землі на території Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Миколаївської, Одеської, Сумської, Харківської, Херсонської та Чернігівської областей, окрім тих, що тимчасово перебувають поза контролем уряду України. Пріоритет буде надано тим господарствам, що розташовані поблизу лінії фронту або постраждали від значних пошкоджень сільськогосподарської інфраструктури.

Кількість рукавів, які фермер може отримати, буде розрахована залежно від кількості отриманих заявок і пропорційно до площі оброблюваних земель – у розрахунку не більше одного рукава на 50 га земель, що обробляються для вирощування зернових та олійних культур.

Для отримання допомоги фермери мають зареєструватися на участь у програмі через Державний аграрний реєстр (ДАР), обравши серед доступних програм підтримки Програму Мінагрополітики, ФАО та USAID щодо розподілу зернових рукавів у прифронтових областях України.

Кінцевий термін подання заявок – 6 жовтня 2024 року.

Після обробки та аналізу всіх отриманих заявок відібрані учасники програми отримають підтвердження через ДАР та будуть повідомлені про час та місце для отримання допомоги. Зазначається, що подання заявки не гарантує отримання рукавів, оскільки кількість наданої допомоги є обмеженою.

Ціни на зернові: нові тенденції на аграрних ринках

Міжнародний ринок почав активно обговорювати можливе зниження експортного потенціалу кукурудзи з України в 2024 році. Окрім того, очікується скорочення врожаю в країнах ЄС. На тлі цього зростають продажі американської кукурудзи, а слабкий долар сприяє зміцненню цін. За даними ринку, ціни на кукурудзу з доставкою до морських портів України зросли на 10 доларів за тонну порівняно з минулим тижнем. На кордоні з ЄС, в районі Чопа, кукурудза продавалася за 188-190 євро за тонну.

Про це пише йдеться в telegram каналі SPIKE BROKERS.

Ціни на фуражну пшеницю також продовжують зростати слідом за кукурудзою. За словами одного з трейдерів, фуражну пшеницю активно купують по 190-195 доларів за тонну з доставкою до портів. Однак, ціни на продовольчу пшеницю залишаються під тиском через демпінг з боку росії на ринках Туреччини та Африки. Це стримує їх зростання, не дозволяючи піднятися вище.

На ринку соняшнику ціни виросли до 21 000-21 500 гривень з ПДВ з доставкою до заводів. Незважаючи на те, що збиральна кампанія поступово збільшує пропозицію соняшнику, фермери поки не поспішають продавати олійну культуру. Ціни на соняшникову олію залишаються стабільними на рівні 940-950 доларів за тонну з доставкою до портів.

Світові ціни на сою перебувають під тиском через активний збір урожаю в США і побоювання щодо слабкості китайської економіки, яка є найбільшим імпортером сої. Зниження облікової ставки в США зазвичай сприятливо впливає на товарні ринки, але аналітики прогнозують подальший тиск на ринок сої під час збору врожаю.

В Україні виробники активно збувають сою, але ціни на ГМО-сою знизилися на 10 євро через зростання пропозиції. На ринку портів ціни також впали на 10 доларів, що вказує на зміну тенденцій.

Жнива-2024: в Україні вже зібрано понад 44,5 млн тонн врожаю

В Україні намолочено 44,5 млн тонн нового врожаю, який зібраний на площі 12,5 млн га. Загалом зібрано 31,9 млн тонн зернових, 11 млн тонн олійних та 1,7 млн тонн цукрового буряку. 

Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики.

Так, у розрізі культур:

• пшениці – обмолочено на площі 4,9 млн. га, намолочено 22,3 млн тонн;
• ячменю – обмолочено 1,41 млн га, намолочено 5,5 млн тонн;
• гороху – обмолочено на площі 212,2 тис. га, намолочено 465,3 тис. тонн;
• кукурудзи – обмолочено 514,5 тис. га, намолочено 2,4 млн. тонн;
• проса – обмолочено 68,2 тис. га, намолочено 132,0 тис. тонн;
• гречки – обмолочено 66 тис. га, намолочено 99,4 тис. тонн;
• ріпаку – обмолочено 1 265,9 тис. га, намолочено 3,4 млн тонн насіння;
• соняшнику – обмолочено 2,4 млн. га, намолочено 4,9 млн тонн насіння;
• сої – обмолочено 1,3 млн га, намолочено 2,6 млн тонн насіння.

По валовому збору зернових лідирують сільгосптоваровиробники Одещини – 4,1 млн тонн, Полтавщини – 2,4 млн тонн та Вінниччини - 2,3 млн тонн.

По урожайності попереду аграрії Хмельниччини з показником 63,4 ц/га, Івано-Франківщини – 58,6 ц/га та Буковини – 57 ц/га.